У ті дні на Далекому Сході стояла надзвичайна спека. Увечері в п’ятницю, четверо хлопчаків пішли скупатися на місцеве озеро. Наймолодшому з них було 14, а старшому 19 років.
Оскільки плавати з них ніхто толком не вмів хлопці гралися на мілководді. Однак через деякий час вони помітили що серед них немає 14-річного Єгора.
Хлопці стали кликати на допомогу. Крики почув відпочиваючий на протилежному березі озера водій місцевого хлібозаводу, Євген Васильків. Не роздумуючи він кинувся в воду, намагаючись знайти хлопчика. Спочатку я не повірив, що хтось тоне. Подумав, що підлітки дуріють. Але швидко усвідомив всю серйозність ситуації і вирішив пірнати. Видимості не було, та й місце, де дитина пішла на дно, ніхто не знав. Пірнав навмання. Хвилин 10-15 шукав його. Намацав у воді голову і витягнув з води хлопчика. Він вже не дихав, серцебиття не було. Я йому робив штучне дихання і непрямий масаж серця, розповів про подію Євген, який врятував дитину.
Багато хто називає дивом те, що хлопця вдалося врятувати після такого довгого часу перебування під водою. Однак, лікарі вважають що все обійшлося завдяки тому, що Євген кілька років поспіль відвідував курси порятунку потопаючих і надання першої медичної допомоги. Саме це і врятувало дитину.
На момент коли «швидка» під’їжджала до місця події, Єгор почав дихати.
На сьогоднішній день життю підлітка нічого не загрожує. За словами матері потерпілого, у нього спостерігаються провали в пам’яті, щось він пам’ятає, а щось ні. Зараз він ще слабкий, погано їсть, постійно хоче спати. А той нещасливий день і зовсім стертий з пам’яті.
Сказав, що купатися більше не піде, не хоче. Цікавився, хто його врятував. Хоче зустрітися з Євгеном. Я обіцяла, що обов’язково зустрінеться. Хотіла б теж висловити величезну подяку чоловікові, який врятував мою дитину, поділилася Вікторія.
