На передніх сидіннях їдуть дві бабусі. Маршрутка майже повна. На зупинці заходить хлопець. Передає водієві 10 грн за проїзд і отримує здачу — 1 грн. Гроші з рук вислизають і падають під сидіння бабусям. Хлопець нахиляється, намагається знайти здачу і, несподівано, пукає. У маршрутці — тихий сміх, хихикання. А одна з бабусь говорить іншій: «І варто було через гривню так попку рвати!». Маршрутка вибухає від реготу.
Хлопець стає червоним і просить зупинити маршрутку.
Через хвилину в маршрутку заходить солідна дама. Маршрутка продовжує сміятися. Дама починає себе нервово оглядати. Може, це над нею сміються? Тут бабусі, покатався від сміху, починають розповідати дамі історію з грошима. Дама теж починає сміятися і тут у неї з носа вилітає сопля і потрапляє на бабусь… Дама просить зупинити маршрутку.
Їдемо далі, лопаючи від сміху. Водій теж з усіма регоче, дістав сигарети, закурює, відкриває люк над головою. Випускаючи дим в люк, звертається до бабусь: «Вам під люком (падлюкам) не дме?. Салон вибухає від нового нападу сміху. Водій, зрозумівши, що він сказав, вивалюється з кабіни, пританцьовуючи.
Ця ж маршрутка 20 хвилин потому.
Маршрутка з кінцевою зупинкою «селище Цукровий». Всі сіли, місця зайняті … Воділа завів машину … Тут двері відкриває бабка … і тут же запитує у воділи: «Любий, у тебе кінець Цукровий?». По маршрутці пішло легке хихикання … Водій не довго думаючи відповів: «Не знаю, не пробував!». По маршрутці пішов відкритий ржач! Бабка оглянувши яструбиним поглядом салон зрозуміла, що вільних місць немає … і простягаючи 10 грн водію сказала: «Візьми мене стоячи!» … Водій вивалюється з кабіни в замет і трясеться в істеричному припадку.
