ьогодні в Харкові прощались з Олександром Чабаном – світлою Людиною і мужнім Воїном!Важко! Важко бачити маму, яка постійно непритомніє, бо втратила єдину у своєму житті дитину і опору. Важко чути розповіді солдатів, які мужньо відбивали атаки орків, проте втратили в бою за Україну та
ановитого командира, котрий ціною власного життя уберіг від загибелі всіх своїх підлеглих. Важко чути спогади друзів про те, якою чудовою Людиною був Саша в мирному житті, і усвідомлювати, що більше ми ніколи не зможемо з ним побачитись і поговорити. Важко чути навіть те, що в майбутньому в Харківському університеті імені В. Каразіна, випускником якого був Саша, висітиме меморіальна дошка на його честь, однак, цієї світ
лої, мудрої і розумної людини вже ніколи не буде поруч із нами. Проте чим жахливішою і страшнішою є ця війна, тим частіше ми маємо згадувати про наших Героїв, насамперед тих, які не пошкодували віддати свої життя за нашу свободу. Перебуваю в шоці не лише від похорону Саші, а й від кількості виритих могил і похоронних процесій поруч. Усі загиблі – наші захисники. І це лише в один день, в одному місті і на одному цвинтарі. А уявіть, що відбувається по всій Україні! Щодня і щомиті ми маємо усвідомлювати, якою дорогою була ціна українців на щляху до свободи і незалежності від московської орди. Світла пам’ять Олександру Чабану і всім героїчно полеглим воїнам, які встали на захист України! Анжела Карпенко
