В будинку вже давно ніхто не жив. Знайти всередині живу дитину здавалося божевіллям.
Офіцери негайно почали розслідування.
Марк Холст вибив двері після того, як, постукавши, не дочекався відповіді. Побачене шокувало бувалого співробітника поліції: щури ласували сміттям на підлозі, кімнати кишілі тарганами, павуками, а старі меблі і ванна, здавалося, були покриті віковими верствами бруду.
Саме страшне, що серед усього цього пекла спала дитина! Бліда 6-річна дівчинка у рваній сорочці і брудному памперсі сиділа на підлозі, ніби не помічаючи навколо голодних щурів.
«Коли я зайшов, вона відкрила очі. Потім вона відкрила рот мабуть спробувала закричати і відповзла, як краб, в кут. Обійнявши руками коліна, вона раптом почала видавати якісь звуки розповідає поліцейський.
Дівчинку звали Даніель. Офіцери негайно доставили її в госпіталь. У свої 6 років Даніель не могла ні ходити, ні говорити. За рівнем розвитку вона більше нагадувала 6-місячного малюка. Чи треба говорити, що материнської любові ця нещасна дівчинка ніколи не знала.
По записам у будинковій книзі вдалося з’ясувати особу матері Даніель. Жінку попередньо ув’язнили на 26 годин, заарештували майно і позбавили батьківських прав.
Даніель неймовірно пощастило через деякий час її удочерили Діана і Берні Ліроус, завжди мріяли про маленьку дівчинку.
Не дивлячись на радості нового життя, Даніель все ще потрібно оговтуватись зі своїми старими психологічними ранами.
«7-8 разів на день у неї трапляються напади паніки, каже Берні. Вона весь час їсть, поки її не вирве.
Саме з цієї причини в родині замикають холодильник на замок інакше Даніель негайно все спустошить.
Зараз дівчинці, яку колись знайшли в покинутому будинку, вже 15 років. Вона ходить в спецшколу, знаходиться в дуже близьких відносинах зі своїм новим батьком. Але досі, бачачи жінок, чимось схожих на її біологічну матір, Даніель кидається в панічний страх. «Вона ніби 2-річна дитина в тілі 15-річної дівчини», говорить Берні.
Прийомні батьки Даніель вірять, що одного разу вона зможе почати повноцінне життя, вийти заміж і народити дітей. Однак досі кожен крок в сторону дорослішання цієї незвичайної дівчини дається з великими труднощами. «Вона як американські гірки. Ніколи не знаєш, куди її понесе розповідає подружжя Ліроус.
Терпіням і любов’ю прийомних батьків Даніель не можна не захоплюватися! Залишається лише сподіватися, що їхня турбота одного разу зможе допомогти цій бідній дівчині почати нове життя.
