Моя дружина здавалася мені нормальною адекватною людиною. Проте в найбільш відповідальний момент вона показала ким вона є насправді.
У мене висока та відповідальна посада. Я працюю в Державній Адміністрації. Нещодавно мене призначили керівником відділу.
Ми з Тамарою жили у шлюбі 30 років та за увесь цей час у нас не було скандалів. Я вважав, що мені дуже сильно пощастило з моєю дружиною.
Між нами ніколи не виникало недомовок, ми старалися завжди шукати таке рішення, яке влаштовувало б нас обох.
Дружина не змогла зробити кар’єру з тієї причини, що вона постійно займалася дітьми та домом. Я вважав, що їй це подобається. Коли діти підросли, Тамара пішла працювати бібліотекарем у школу. Здавалося, що дружина задоволена.
Я старався допомагати дружині у побуті. Інколи ходив з дітьми гуляти на вихідних, щоб Тамара могла відпочити. На закупи їздив сам, щоб дружина не тягала важке. Зі сторони ми здавалися ідеальною сім’єю та й насправді вдома панувала тиша та спокій. Зараз наші діти уже дорослі.
Увесь цей час я відносився до дружини, як до принцеси, оберігав та захищав її. А що я отримав у відповідь? Ганьбу і сором.
Наближалася річниця нашого шлюбу. 30 років. Вирішили святкувати вдома. У нас є велика кімната. Були запрошені мої колеги з роботи та деякі депутати обласної ради, з якими я товаришую. Я сказав Тамарі, що не потрібно придумувати якесь особливе меню, адже наші гості такі ж як ми.
Зранку я привітав дружину з річницею та подарував їй мульти піч. Знаю як вона полюбляє пекти. Тамара подарувала мені шкарпетки з мінйомами. Я удав, що цей жарт мені до вподоби та постарався не псувати святкового настрою.
Потім ми стали готуватись до приходу гостей та я запитав що у нас в меню. Тамара сказала, що у нас буде багато цікавих страв: печінковий торт, варений язик, смажені бичачі яйця, ліверна ковбаса та кров’янка.
– Але ж ти знаєш, що ні одну з цих страв я на дух не переношу! – сказав я.
– Але ж у нас сьогодні гості, я ж готувала не тільки для тебе, а й для високопоставлених гостей!
Вимовляючи словосполучення “високопоставлених гостей” Тамара зробила наголос та поклонилася. Я тоді не зрозумів її гумору та намагався розпитати що не так. Ми вперше за тривалий час сильно посварилися та розійшлися по кімнатах. Настрій було зіпсовано.
Я був абсолютно впевнений, що Тамара вчинила неправильно та чекав на вибачення.
До приходу гостей залишалося дуже мало часу та я вибіг до місцевого супермаркету, щоб купити трішки готової їжі, адже те, що приготувала Тамара, я їсти не буду, тож залишуся голодним. Купив салатів, ковбаси, сиру та ще декілька гарячих страв.
Коли прийшов додому, то нашвидкуруч знайшов декілька вільних тарілок та нарізав ковбасу з сиром і виклав страви на тарілки. Поставив усе на стіл.
В той час Тамара чепурилася і не побачила змін у меню.
Прийшли гості та сіли за стіл. Тамара побачила на столі нові страви та запитала чому я їх поставив, я відповів, що не хочу бути голодним, адже те, що вона приготувала я не їм.
– Ах ти не їстимеш те, що я приготувала, то значить ти нічого не будеш сьогодні їсти взагалі, – сказала дружина та потягнула за скатертину таким чином, що всі тарілки зі стравами попадали на підлогу.
Після того, як Тамара добилася свого, вона пішла в кімнату, а я ще довго перепрошував за її поведінку.
В результаті ми з колегами пішли в ресторан.
Після того, як я повернувся, на порозі стояли мої речі та дружина сказала, що подає на розлучення.
